Коло

Скільки сходили в сторону
Потерпали від сорому
Скільки зводили морами
Нас з розуму докорами
Ми під одними зорями
Всі блукаємо колами
Та карбуємо в голови
Чужі слова, оголені
Оманами, обманами
Ставали ми незламними
Горами нездоланними
Сягаючи свого
Оманами, обманами
Ставали ми титанами
Не знаючи лиш тільки одного
Відколи по колу
Ми ходимо, ходимо скрізь
Відколи по колу
Ми падали, падали вниз
Не випадково
Не випадково
Та жодне слово
Не варте сліз